Офіційна сторінкаЛого

Жовківська районна державна адміністрація
Львівської області

Туристична привабливість

Жовківський район, якщо брати до уваги її туристично-економічний аспект, є унікальним краєм. З одного боку – наявність колосального туристично-рекреаційного потенціалу: природного (джерела, ріки, парки, заповідники) та історико-архітектурного (музеї, храми, замки, дерев’яна архітектура). З іншого боку – відроджується інфраструктура (туристичні бази, готелі, ресторани, впорядковуються дороги). Отже, Жовківщина сьогодні могла б стати центром туристики Розточчя лише через те, що хоч район аграрний, все ж швидше розвивається у туристичному напрямку.
Жовківський район розташований на північному заході Львівщини. На півночі межує з Сокальським районом, на сході – з Яворівським, на півдні – з Пустомитівським районом і м.Львів, на північному заході і заході – з Республікою Польща. В районі нараховується 165 поселень, в тому числі 3 міста – Дубляни, Жовква, Рава-Руська, два селища міського типу – Куликів і Магерів, 160 сіл. Кількість населення – 110 тис.
Через район проходить автодорога міждержавного значення Львів-Рава-Руська Замостя (Польща)

ОСНОВНІ ВИДИ ТУРИСТИЧНОГО РЕСУРСУ ЖОВКІВЩИНИ

Історико-архітектурна спадщина Жовківщини. Туризм, як засіб відродження міст та сіл краю. Перспективи та проблеми розвитку.

Сьогодні туризм актуальний для Жовківщини насамперед тому, що він є базовою складовою місцевого розвитку. Основна маса об’єктів культурної спадщини зосереджена в Жовкві, Крехові, Заглині, Раві-Руській та Куликові. Всі ці населені пункти мають величну історію, що тісно переплітається з історією Жовківщини, тим паче цінні архітектурні пам’ятки та об’єкти, більшість з яких хоч і потребує негайної реставрації або хоча б консервації, але туристичні потоки до них щодня збільшуються.
Кожне місто має свою родзинку, те, що робить його неповторним, специфічним, саме завдяки тим туристичним атракціям, які розміщені у ньому. Наразі існуюча туристична структура в районі не об’єднана в одне ціле. Одним із завдань Програми розвитку Жовківщини є збереження культурної спадщини, реставрація основних її об’єктів, розроблення і маркування туристичних маршрутів. Звичайно, активація туристичної діяльності у населених пунктах неможлива без підтримки місцевої і державної влади. Розвиток туризму безпосередньо пов”язаний із станом малого та середнього бізнесу. Оскільки туризм переважно спирається на місцеві ресурси і туристична діяльність відбувається на місцях, то важливе значення має те, яких форм набуває партнерство і кооперація у цих населених пунктах, як використовуються місцеві ресурси та як ставиться до туризму місцева громада.

Релігійно-паломницький ресурс.

На Жовківщині він є найпотужнішим, більше того, таким, що розвивається, незалежно від кліматичних умов і від політичної кон”юнктури. Щороку тисячі туристів та паломників приїжджають сюди як для огляду історико-архітектурної спадщини, так на прощі та молитовні відпусти.
Одним із найпотужніших духовно-релігійних центрів є Крехівський монастир, який приймає щороку близько 100 тис. відвідувачів, не враховуючи відпустів, які збирають близько 50 тис. паломників одноразово. Монастир також має з десяток цінних історико-архітектурних пам”яток. Неперевершеним за своєю духовною величчю є Марійський молодіжний духовний центр у с.Заглина, де знаходиться цілюще джерело Маруся, а також цілющі джерела в с.Крехів, с.Потелич, с.Любеля, с.Могиляни, с.Забір’я, смт. Магерів. Унікальними на Жовківщині є дерев’яні святині, які славляться неперевершеною архітектурою та віковічністю. У с.Потелич – церква святого Духа (1502 р) та дерев’яна дзвіниця (1545 р.), м.Жовква – Церква Святої Трійці (1720 р.) та церква Різдва Пресвятої Богородиці (1705 р.), с.Бесіди – Храм Успіння Пресвятої Богородиці (1835 р.), с.Воля Висоцька – храм Архистратига Михаїла (1598 р.), с.Стара Скварява – храм Архангела Михаїла (15 ст.), с.Крехів – церква св..Параскеви (1724р.), с.Нова Кам’янка – церква Успіння Пресвятого Теодозія Печерського (1627 р.). Всього 30 дерев’яних храмів.
Історико-архітектурними сакральними пам’ятками є муровані храми. В Жовкві їх декілька. Особливо вражає парафіяльний костел св.,Лаврентія (1606-1618 рр.), храм, що належить до найбільших у Європі синагог, Жовківська синагога (1692 р.), чоловічий монастир отців Домініканців (1653-1655 рр.), чоловічий монастир отців Василіан (1682 р.), жіночий монастир сестер філіціанок.
У смт Куликів – костел св. Миколая (1538 р.), у м. Рава-Руська – церква св. Юра (1846 р.), Михайлівський реформаторський монастир (кляштор) (1737 р.), костел Опіки св. Йосипа (1770-1776 рр.), костел св. Архангела Михаїла (1894р.).
До релігійно-паломницького туризму належить й ностальгічний туризм, тобто повернення до витоків історії свого народу, свого родоводу. Жовківщина цікава для євреїв і поляків, а також для італійців, німців, росіян, інших народів. Цей фактор повинен бути перспективним для в’їзного туризму. Адже маємо великі пантеони – поховання: французів, німців, австрійців, росіян, поляків. Зрештою, таким чином можна було б вирішити проблему збереження цінних історичних кладовищ.

Історико-архітектурні пам’ятки

Сьогодні на Жовківщині зосереджена найбільша кількість історико-архітектурних пам’яток після Львова. Лише у м.Жовква близько 50. Тут добре збережений замок Жолкєвського, ратуша, ренесансна забудова міста за принципом «ідеальних міст Європи», ряд вілл 18-19 ст., ансамбль житлової забудови 18 ст. на площі Вічевій. У м.Рава-Руська збереглася вілла письменника о.Осипа Лещука, 19 ст. А в м.Дубляни – чекають на туристів музей та будинок, в якому вчився політичний діяч України Степан Бандера, а в с.Зашків – садиба-музей Євгена Коновальця. У с.Куликів також стоїть давній дерев’яний будиночок Богдана Ступки, а в с.Нова Скварява – плебанія у якій часто бував Іван Франко. На межиріччі у с.Деревня також стоїть єдина у Західній Україні збережена плебанія, в якій народилася дружина Маркіяна Шашкевича Юлія, плебанії – 200 років. Тут також знаходиться історико-краєзнавчий музей. Цікавим у с.Боброїди є храм, який збудував перший краєзнавець Галичини, священик о.Іван Гавришкевич автор статті у 1863 році «Триденний перехід по львівській околиці», яка проходила по території сучасного Яворівського полігону. На храмі розміщена меморіальна дошка краєзнавцю. Унікальною пам’яткою є цямрована криниця у с.Лавриків, про яку Іван Франко згадує у казці «Лис Микита». Село Хитрейки зберегло двоповерховий мурований будинок початку 20 ст., спеціально збудований для школи.
Із Жовківщиною пов’язані імена державних мужів і гетьманів, серед яких Данило Галицький, Іван Мазепа, Станіслав Жолкєвський, Богдан Хмельницький, король Ян ІІІ Собєський, Данило Виговський, Петро Дорошенко, Максим Кривонос, Іов Кондзелевич, Іван Руткович, Василь Петранович, Дем’ян Роєвич, Шимон Богушович, Юліан Буцманюк, всесвітньовідомий пластун і хімік Любомир Романків, Мирослав Іван Кардинал Любачівський, Тут жили і працювали Іван Крип’якевич, Іван Франко, Лесь Мартович, митрополит Андрей Шептицький, митрополит Максим Германюк, Олександр Довженко, у Куликові народився Богдан Ступка, в с.Волиця – літературознавець Михайло Возняк, у с.Голе Равське – провідник ОУН – УПА Дмитро Пелип, у м.Рава-Руська – письменник і священик Осип Лещук, у с.Кам’янці Лісовій – композитор, о.Зенон Злочовський, в с.Туринка – священик, вчений із світовим ім’ям Атанасій Григорій Великий, у Новій Скваряві – художник Олександр Климко. У с.Сопошин стоїть будинок, в якому жили вчителі Івана Франка Емерик і Юрій Турчинські, а в с.Зашків – музей-садиба відомого політичного діяча, уродженого у цьому ж селі, Євгена Коновальця.
На Жовківщині за археологічними розкопками відомі два городища – Щекотин, що на Розточчі поблизу с.Глинсько та Телич у с.Потелич. Крім того, Глинсько приваблює туриста ще й двома історичними стовпами. На одному розшифрований напис «Поставлений на честь перемоги Яна Собєського над турками, 1682 р.», на іншому – «На честь скасування панщини, 1861 р.». У с.Туринка збудована у 1837 р. мурована церква св..Параскеви, будівництво якої заклав ректор Львівського університету, тодішній власник с.Туринка. тут також чудотворна ікона Христа Спасителя.
В межах Жовківського райну знаходилось 10 німецьких колоній: Айзінген (1783 р.), Дойч-Мокротин (1786 р.), Візенберг (1788 р.), Еренфельд (1864 р.), Рудольсгоф (1880 р.), Рехдорф (1883 р.), Мервичі (1786 р.), Скварява, Сопошин, Девятир.

Рекреаційний потенціал

Природні пам’ятки. Неповторні унікальна природа і ландшафт, сприятливий клімат магнітом притягують туристів на Розточчя для кількаденного відпочинку. Сьогодні такий відпочинок можливий як у наметі, так у туристичному комплексі чи агрооселі. Саме тут розміщений державний заповідник «Розточчя», державні заповідні урочища в с.Майдан і с.Журі, державні заказники «Гряди Розточчя» і Завадівський, Ентомологічний заказник «Загора», державні парки-пам’ятки у м.Жовква, с.Надичі, державні пам’ятки природи у смт.Куликів (5 лип віком понад 200 років), с.Нова Скварява (дуб більше 500 років), дендропарк Львівського сільськогосподарського інституту у м.Дубляни, дитячий оздоровчий табір «Росинка».
Для учасників багатоденних походів по всій території району пропонується багато джерел питної води, які в народі вважаються цілющими. Такі джерела є в с.Фійна, с.Крехів, с.Нова Скварява, с.Глинсько, с.Зашків, смт. Магерів, с.Заглина, с.Забіря, с.Любеля, с.Могиляни, с.Смереків. Біля кожного з них стоять молитовні каплички.
Майже всі ріки району беруть початок на Розточчі, яке є вододілом між притоками Сяну на заході, Дністра – на півдні, Західного Бугу – на сході. Зі схилів Розточчя, що є на території району, протікають ріки: Рата. Мощанка, Біла, Свиня, Кривуля, Піддеревенка, Маруся, Думний Потік. В районі переважають руслові ставки з дамбами, яких є понад 25. Найбільші у селах Волиця, Любеля, Деревня, Кулява, Крехів, Великі Грибовичі, Сулимів.
Розточчя – горбисте пасмо – крайнє північно-західне продовження Подільської височини. Це – підвищена Гряда, що піднята над місцевістю 100-150 м. Найбільші височини: Крукова Гора (393 м), г.Гарай (368 м.), г.Чорна Гора (386 м), Вовча Гора (367,5 м), Чорна (355 м), Вовковиця (341 м),
Сьогодні на Жовківщині промаркований туристичний маршрут «Іван Франко – шляхами Розточчя», а також розроблені відділом культури і туризму Жовківської райдержадміністрації наступні туристичні маршрути: «Жовква – перлина Розточчя», «Шляхами сакрального мистецтва та духовної культури», «Маріївський молодіжний духовний центр «Заглина», «Давньоруське городище Щекотин та історико-архітектурні пам’ятки с.Глинсько», «Равське Розточчя та екотуристичний Потелич», «Шляхами історичних подій», «Мальовничі околиці смт.Магерів», «Куликів – селище загадок і легенд», «Шляхами рідного краю», «Стежками літературно-мистецьких постатей», а також вело маршрути: «До духовних джерел», «Іван Гавришкевич – священик-краєзнавець».
У Жовківському районі відкрито історико-архітектурний заповідник, більше ста історико-архітектурних пам’яток, з яких 86 пам’яток національного значення, 136 – пам’яток історії та монументального мистецтва, в тому числі, меморіальні поховання, найбільший в Європі меморіал полеглих австрійських і російських солдат, що загинули в роки Першої Світової війни в с.Гійче, цвинтар французьких військовополонених 1942-1944 р. у Раві-Руській, меморіальний цвинтар німецьких солдат Другої світової війни, перепохованих з різних місць Західної України в с. Потелич, братська могила жертв НКВС 1941 р. та поховання жертв Жовківського гетто 1943 р у м.Жовква. Є пам’ятники скасування кріпосного права, пам’ятки археології, в тому числі пам’ятка національного значення – давньоруське городище Щекотин, пам’ятники на честь перемоги Яна Собєського над турками, пам’ятні знаки на знесення корчми тощо.
Жовківщина туристична і сьогодні вона готова приймати туристів

item
item
item
item
item
item
item
item
item

Шлях переселенця

Для прийому дзвінків щодо переїзду жителів АР Крим та південно-східних областей України на Львівщину працює «гаряча» телефонна лінія

0-800-501-727 Жовківська райдержадміністрація (252) 21-432 Гаряча лінія з питань надання субсидій
на житлово-комунальні послуги
(252) 61-419
Як отримати житлові субсидії?

Гаряча лінія та електронна пошта для звернень громадян

(також для повідомлення
про будь-які підозрілі дії осіб, загострення ситуації,
скоєння правопорушень.)

(252) 21 432 (252) 22 485